У цей складний період для кожного українця є не новиною, що батьки турбуються про психологічне здоров’я своєї дитини. Але не треба забувати, що стан дитини рівноцінно пов’язаний зі станом дорослого, що знаходиться поруч. Тут треба згадати правила про які говорять у літаку «Кисневу маску спершу одягаємо на себе, а потім вже на дитину». Тому пропоную поговорити про те, як можна нормалізувати свій емоційний стан та допомогти у цьому своїй дитині.
Як не зірватися самому й не зірватися на дитині
Коли ми відчуваємо небезпеку, то починаємо прокручувати її у своїй уяві,цим самим посилюючи її та автоматично приміряємо на себе. Ми хочемо все уважніше роздивитися, детально запам’ятати, а потім бігти,хапати, робити терміново хоч щось, щоб захистити та врятувати тих, хто знаходиться поруч. У такі моменти наша нервова система перевантажена.
Що робити?
- Перше, що можна зробити в такій ситуації – це назвати свій стан. «Я схвильована (схвильований).
- Наступний крок – відчути своє тіло. Які відчуття є у ваших, стопах, тазу, попереку … важливо назвати ваші відчуття: «тепло-холодно», «легкість-важкість» Що хоче зробити ваше тіло? Скрутитися, закрити живіт, напружити кулаки? Відчуйте ваше тіло та виразіть його бажання.
- Прослідкуйте за комфортом свого тіла. Чим зручніше ваше положення, тим яснішими будуть ваші думки. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування – зверніть увагу на ваші долоні: стисніть їх і потім поступово розслабте. Відчуваючи свої долоні, ми можемо управляти своїми емоціями.
Бувають моменти, коли у період сильного емоційного напруження батьки кричать на свою дитину, тут важливо сказати собі – ти злякалася(вся), тобі треба відпочити, потурбуватися про себе. І коли ви зробили щось для себе, як мінімум випили води, зробили вдих і трохи довший видих, поверніться до дитини та попросіть вибачення. А потім зробіть разом щось позитивне.
Любов та повага
Проявити любов до дитини можна через уважність, теплі слова, обійми та зацікавленість в тому, чим цікавиться дитина. Проявити повагу можна через вміння цікавитися і враховувати її думку, вміння допомагати, можливість домовлятися.
Бувають моменти надмірної опіки. З чим це може бути пов’язано? Зі страхом за свою дитину.
У такі моменти слід назвати собі все, що ви робите для дитини. Вчите її правилам безпеки, запитуєте як у дитини справи. Що ще ви можете зробити для дитини? Якщо щось можете – зробіть, якщо зробили все, що у ваших силах, підтримайте себе та подякуйте за те, що зберігаєте спокій та оберігаєте себе та свою дитину.
Врятуйте себе
Чим дорослі відрізняються від дітей? Вони несуть відповідальність за свій стан.
Завжди задавайте собі питання, що відчувають діти, коли ви в паніці, і щоб відчували ви будучи на їх місці, поруч з такою людиною?
Тому турбота про себе – це перший крок до стабільності й хорошого стану дитини. На те, як людина справляється зі стресом, впливають 4 фактори : скільки у людини ресурсу, чи є підтримка, які дії робить людина, сила стресової ситуації.
Ви – доросла людина! Робіть усе, щоб витягти себе з негативу.
- Це нормально – рятувати себе.
- Це нормально – думати про своїх рідних і давати їм енергію, якою ви наповнюєтесь, рятуючи себе.
- Це нормально – заспокоювати близьких, замість того, щоб навантажувати їх своїми страхами та слізьми.
- Це нормально – не відкривати новинні канали й жити нормальним життям у ненормальних обставинах.
Ви – найкращі для своєї дитини
Боятися, хвилюватися, відчувати тривогу, роздратування, злість – це теж нормально. Але варто навчитися усвідомлювати свій стан (контролювати думки та відстежувати почуття). Тому що постійна тривожність може зруйнувати не тільки психіку вашої дитини, а й вашу також. Можуть статися соматичні зміни, можна почати хворіти – підвищений тиск, головний біль, розлади травлення …
Сучасна психологія просить додавати до кожної фрази «у воєнний час»: ви виховуєте дитину у воєнний час, ви працюєте у воєнний час.
Пропоную усвідомити й запам’ятати чарівні фрази, які будуть допомагати вам:
Я найкращий батько (мати) для своєї дитини. Я роблю достатньо.
Що ви можете зробити для своєї дитини – найкраще знаєте ви самі. Але пам’ятайте – одне з найважливішого – бути у гарному стані, бути щасливим. Почніть із секунд,хвилин, годин. Робіть те, що дає вам енергію та сили жити, працювати, допомагати. Саме цим ви врятуєте себе та своїх дітей!
