Допомога дітям з ООП під час війни. Поради батькам.

Часто батьки задаються питанням, чи треба говорити з дітьми з ООП про війну?

Звичайно ТАК! Незалежно від того, які особливості має дитина та якого віку, вона вже бачила війну чи певні її ознаки. До того ж чимало дітей з ООП користуються телефоном, інтернетом.

Якщо не говорити з ними про ці події, є високий ризик, що вони отримають викривлену чи неправдиву інформацію. Але глибина, зміст та спроби інформування залежать від віку дитини, індивідуальних можливостей розуміння та сприйняття.

Як підтримувати дитину й чому важливі рутини?

За спостереженням фахівців рутинні справи дають кращий результат ніж корекційні вправи під час уроків. Рутинні справи також можуть стати навчальними для дитини:

  • побутові навички та самостійність;
  • соціальний розвиток;
  • ігри, уподобання, хобі.

Зробіть разом з дитиною її розпорядок дня, бажано щоб він був візуалізований у формі картинок та тексту. Розклад має містити звичні гігієнічні процедури, прогулянки, ігри, фізичну активність, побутові справи на кшталт походів до крамниці, допомога у прибиранні, готуванні їжі, догляду за домашніми тваринками (за наявності). Це допоможе дитинці з ООП стабілізуватись.

За можливості організуйте спілкування з однолітками, навчання в будь якому форматі (дистанційне), заняття з корекційними педагогами, різноманітні розвивальні заходи онлайн.

Спланований розклад не лише створює стан передбачуваності для дитини, допомагає зняти її тривожність, але й дає підтримку психологічній рівновазі дорослого. Адже коли ти обіцяєш своїй дитині щось робити в певному порядку та дотримуєшся цієї обіцянки, це позитивно впливає й на стабілізацію самого дорослого – він також має план дій як опору.

ІГРИ

Ігрова діяльність відповідно до віку – це важлива платформа для розвитку та підтримки соціальних, комунікативних і навіть когнітивних навичок. Навіть у випадку, коли дитина невербальна, її навички комунікації та спілкування можна поглиблювати саме завдяки іграм.

Активні та рухливі ігри дають можливість зняти напруження, посилити здатність контролювати тіло. Дитина вчиться запам’ятовувати правила та дотримуватися їх: наприклад, дотримуватися черги, чекати, стежити за тим, що роблять інші тощо.

Сенсорні ігри (переливати воду, додавати пісок, олію, фарби, торкатися, гладити, нюхати тощо) знімають сенсорне перевантаження, забезпечують дитині відпочинок, наприклад, від спілкування з іншими людьми. А з іншого боку, ми даємо їй нові знання та навички.

Настільні (так звані дидактичні) ігри підтримують навички спілкування та соціальної взаємодії. Вони також сприяють закріпленню навчальних досягнень та корекційної роботи (наприклад, ігрові завдання із запам’ятовування, концентрації уваги, розвитку мислення тощо).

До того ж, коли ви граєте в ігри з дитиною, ви й самі можете переключитися з того, що відбувається навколо, отримати радість та задоволення хоча б на кілька хвилин. Це дає змогу й дітям побачити, що в будь-яких обставинах є час на розслаблення та радощі, на відчуття самого життя. Тоді й діти припиняють відчувати тривогу.

ПІДТРИМКА НАВИЧОК

Батькам варто включити заняття в щоденний розклад, про який ідеться вище. Причому набагато краще, аби такі заняття були коротшими, але кілька разів на день. Зосереджуватися варто не на тих цілях, які є прописаними в ІПР, а відштовхуватися від того, що вона вже опанувала.

А далі – подумати над тим, як закріпити ці навички в буденних ситуаціях. Сплануйте ваші заняття. Наприклад, якщо ви хочете займатися з дитиною математикою, ви можете:

  • порахувати, скільки продуктів потрібно, аби приготувати страву на ту кількість людей, які проживають із вами (це закріплює навички рахування, додавання, множення, вираховування пропорцій тощо);
  • пошукати навколо себе предмети заданої геометричної форми або намалювати маршрут прогулянки;
  • розрахувати суму покупок у магазині чи час, який потрібен кожному члену родини на виконання якихось дій.

А приготування їжі, наприклад, дає надшироке поле для різноманітних занять: тієї ж математики, сенсорних вправ (які продукти на доторк), розвитку дрібної моторики (різати, терти), розрахунку ваги. А якщо дитина може допомогти приготувати щось для всієї родини, це підвищуватиме її самооцінку та даватиме відчуття важливості для соціуму.

Щодо навичок письма, читання, усного мовлення, то є навіть метод так званого навчання в природних умовах. Ви можете:

  • надавати дітям письмові побутові інструкції – що, як і в якому порядку робити;
  • складати список покупок та читати назви продуктів у магазині;
  • писати повідомлення в месенджерах (додатково це тренує й навичку спілкування) – це й техніка письма, і граматика, і пунктуація, і розуміння прочитаного й багато інших нюансів.
  • обговорювати чи переказувати мультфільми, кіно, відео в соцмережах.

Війна торкнулася кожного та має значний вплив на наше звичне життя, але дотримуючись вище перерахованих рекомендацій ви можете зробити своє життя та своєї дитини хоч трішки, але яскравішим та цікавішим.

Людям із порушенням зору