Україна у кожному з нас!
Зараз, як ніколи, ми розуміємо одне одного без зайвих слів й відчуваємо спільний біль за рідних та Україну. Та попри біль й страх ми разом з вами прагнемо перемогти у цій мерзенній війні росії проти України.
Друзі, сподіваюся, ви не засуджуватимете мене за написання назви країни з маленької літери. Бо у цей воєнний час, незважаючи на просвітницьку діяльність нашої спільноти та бажання зберігати здоровий глузд, ці слова стали вже національною позицією навіть найосвіченішої верстви населення.
Сьогодні я звертаюся до Вас, мої дорогі колеги, з єдиним проханням: бережіть себе, своїх рідних та продовжуйте вірити в Україну та ЗСУ! Допомагайте тим, що вмієте робити найкраще, що можете робити вже зараз.
Якщо ви викладаєте історію, розказуйте правду про нашу величну націю та тисячолітню історію. Якщо вмієте заспокоїти – заспокоюйте своїх близьких, батьків та учнів. Можете готувати смаколики – готуйте та пригостіть своїх сусідів, знайомих чи хоробрих воїнів із самооборони. Хочете відволікти дітей – відволікайте своїм вчительським даром навчати будь-де та за будь-яких умов! Вчіть українській мові, бо мова – це ДНК нашої нації! Бо мова – це безперервний зв’язок поколінь.
Пам’ятаймо, мова – це зброя, і не менш страшна, ніж вогнепальна. Ви, освітяни, здатні на все, адже недарма говорять: «Людина, яка вміє навчати, вміє пристосовуватися до всього!».
Головне пам’ятайте: інколи найбільша допомога нашим ЗСУ – це не заважати і бути у безпеці. З глибоким сумом пишу ці слова, розуміючи, що важко знайти сьогодні безпечне місце на нашій святій землі, та благаю: бережіть себе, бо сьогодні учні нашого ліцею потребують вас як ніколи раніше. Бо саме ви маєте зараз найбільшу місію в історії нашої країни – виховати освічене покоління людей, які будуть говорити українською та шанувати Україну й ніколи більше не допустять геноцид нашого народу! Народу, який має свою тисячолітню історію, славетних воїнів, унікальну та неповторну культуру й традиції.
З ще більшою вірою й любов’ю ми будемо працювати заради розвитку нашої освіти та держави. Я не буду зайвий раз відволікати вас повідомленнями, не буду вимагати вас приходити на роботу. Проте прошу кожного не панікувати, заспокоювати людей ближніх, знайомих, батьків, учнів, вселяти їм віру у перемогу. Відволікайте дітей конкурсами, флешмобами – це допоможе їм подолати страх. У цьому наше сьогоднішнє завдання.
Адміністрація буде робити все можливе, аби разом з вами гідно пройти ці часи. Друзі, ми ще ніколи так не пишалися собою та вами, як в ці часи єдності та спільної віри у перемогу! Ми щасливі, що разом, пліч-о-пліч змінюємо нашу країну та спільно йдемо в Європейське майбутнє!
Віримо в Україну! Україна переможе!
Підтримуємо нашу владу та Президента!
Слава нашим героям та ЗСУ!
