Безпека дитини починається з довіри, уважності та готовності дорослих вислухати й підтримати. Насильство щодо дітей може бути фізичним, психологічним, сексуальним або економічним. Жодні виховні цілі не виправдовують приниження, залякування чи завдання шкоди дитині. На можливу небезпеку можуть вказувати раптові зміни в поведінці, тривожність, замкнутість, страх перед певною людиною, порушення сну, незрозумілі травми або висловлювання дитини про погрози чи небажані дотики. Окремі ознаки не доводять факту насильства, але потребують уважного ставлення. Якщо дитина розповіла про можливе насильство, зберігайте спокій, вислухайте її, не звинувачуйте й не ставте навідних запитань. Скажіть: «Я тобі вірю. Ти не винен/не винна. Я допоможу тобі бути в безпеці». Не обіцяйте абсолютної таємниці; поясніть, що потрібно залучити людей, які можуть захистити дитину. У разі безпосередньої загрози телефонуйте 102. З питань домашнього насильства та насильства стосовно дітей можна звернутися на урядову гарячу лінію 1547. За потреби звертайтеся до служби у справах дітей та медичних фахівців. Дорослі несуть відповідальність за захист дітей. Не мовчіть про насильство та своєчасно звертайтеся по допомогу.
Особисті кордони дитини: про що важливо говорити в родині
Кожна дитина має право на повагу, особисту недоторканність і захист. Батькам важливо доступно пояснювати, що дитина може відмовитися від небажаних дотиків, має право говорити про дискомфорт і не повинна зберігати секрети, через які їй страшно або соромно. Пояснюйте дитині, що небезпека може походити як від незнайомців, так і від людей, яких вона знає. Знайомство, родинні зв’язки або авторитет дорослого не виправдовують порушення особистих кордонів. Якщо дитина повідомила про небажані дотики або сексуальне насильство, подякуйте за довіру, не звинувачуйте її, не вимагайте повторювати розповідь багато разів і не проводьте самостійного розслідування. Забезпечте безпеку та зверніться до відповідних служб. У разі безпосередньої небезпеки телефонуйте 102. Дитина не винна у насильстві, вчиненому щодо неї. Її безпека, гідність і право на допомогу мають бути пріоритетом.
Куди звертатися по допомогу
102 — Національна поліція України: у разі безпосередньої загрози життю чи здоров’ю, насильства або необхідності термінового втручання.
1547 — урядова гаряча лінія з питань протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Служба у справах дітей — для повідомлення про порушення прав дитини та координації заходів захисту в межах компетенції.
У разі травм або невідкладної потреби в медичній допомозі зверніться до екстреної медичної допомоги. Не публікуйте у відкритому доступі дані, за якими можна ідентифікувати дитину або розкрити подробиці можливого насильства.
Рекомендації щодо публікації
- Публікувати матеріали окремими дописами, щоб вони були зручними для читання та поширення.
- У кожному дописі зазначати, що в разі безпосередньої загрози слід телефонувати 102.
- Зберігати посилання та скриншоти опублікованих матеріалів як підтвердження виконання.
- Не публікувати персональні дані, фото чи деталі випадків, за якими можна ідентифікувати дитину.
- Перед публікацією перевірити актуальність телефонів і контактів за офіційними джерелами.
